Бува, душа боліє і серденько болить,
Ми місця не знаходим й не знаєм , що робить.
Та Бог наш чує стогін, душевну муку, плач.
Він бачить всі проблеми, де й в чому негаразд.
Господь наш лише знає торкнутись як душі,
Для цього Він дарує небесні нам вірші.
Вірші лікують душі і зцілюють серцЯ,
У них слова від Бога – Небесного Отця.
Вірші – бальзам для серця, Святого Духа дар.
В них Божої любові з небес святий нектар.
В них голубі простори, безкраї небеса,
В них мерехтливі зорі, їх неземна краса.
В них тихий шепіт поля, все золото ланів,
В них шторм і звук прибою, сміливий чайки спів.
В віршах тих дзвін джерельний і пісня солов’я,
В єдине поєднались в них небо і земля.
Хмаринками отари й долин зелений шовк,
Є в них високі гори й трембіти голосок.
В них чути шелест листя і трепет ніжних трав,
Звучить в них крик орлиний мільйонами октав.
Шум вітру, гуркіт грому й мелодія дощу-
Все це звучить, я чую, у кожному віршу.
Бо кожен вірш – стихія, емоція, життя!
У них сердечний стогін, найвищі почуття.
Від Бога линуть з неба й торкаються душі,
Натхнення нам дарують святі Його вірші.
Дарують радість, щастя, бажання свято жить,
Весь світ цей обійняти і, як Господь, любить!
|
